Дуже дякую!
Дорогі друзі!
Гітанасе, пане Президенте! Пані перша леді Діано!
Пані спікер! Пані Премʼєр-міністр!
Пані Паулє Кузмінскєнє, дуже вдячний за ваші слова!
Пані та панове депутати Сеймасу! Усі присутні!
Дорогий литовський народе!
Я радий вітати вас і хочу одразу ж подякувати вам за те, що ви жодної хвилини не зраджували свободі.
І не лише протягом цих 323 днів жорстокої, нелюдської російської війни, коли ми постійно відчуваємо вашу підтримку. А протягом багатьох років, коли вільні серця литовців і литовський шлях до об’єднаної Європи надихали багатьох людей у різних країнах, колись поневолених Росією.
Литва є і, я впевнений, і далі буде одним із найщиріших захисників свободи. І це – найкраще вшанування пам’яті та подвигу героїв, які перемогли імперію цими зимовими днями 32 роки тому.
Ваші люди тоді не просто захистили будівлі телецентру, парламенту тощо. Ви тоді захистили свій історичний вибір.
Зараз ми з вами теж прямуємо до перемоги. До фінальної перемоги над тією імперією.
Росія більше не зможе нічого диктувати народам Європи, коли ми завершимо цю війну однозначною поразкою агресора.
Згадайте лютий минулого року. Згадайте наступ російських військ на Київ, Маріуполь, на Харків, на Чернігів. Це було значно більше, ніж намагання Росії захопити нашу територію.
Посягаючи на наші міста, вони мали на увазі міста також інших незалежних держав Європи. Ідучи на Київ, вони мріяли піти й на Вільнюс, і на Ригу, і на Варшаву, і на Прагу, і на Кишинів. Вони хотіли, щоб наша з вами свобода впала. Але це вони впадуть. І зараз у них дедалі менше таких мрій, які були. Вони втрачають силу, якою так хизувалися. Вони говорять лише про те, чи вдасться їм не програти.
Однак цього недостатньо. Ми маємо зробити так, щоб не було більше ніколи навіть можливості в будь-якого агресора мріяти про щось подібне й посягати на нашу з вами свободу. Ось за що ми боремося. Ось чому наша перемога зараз має бути однозначною. Такою, яку ні з чим не сплутати. Такою, про яку в Росії вже не забудуть. Такою, якою не можна буде маніпулювати.
Агресор має бути розбитий. Саме на українській землі, куди він прийшов. Щоб не довелося ще потім воювати на землях інших народів Європи. І зараз – щоб Росія не отримала передишки, не встигла адаптуватись і не змогла відновити силу.
Цей рік – вирішальний.
Тоді, коли вашим людям довелося захищати своє національне життя проти радянського реваншу, було неможливо розтягувати це в часі. Треба було діяти тут, діяти зараз, щоб захиститися.
Ваші люди так і діяли. Литовські серця повністю мобілізувалися. І це було запорукою вашої тодішньої перемоги.
Зараз потребуємо ще більшої мобілізованості – і в усьому вільному світі. І тільки так можна покінчити з повномасштабною агресією, з тотальним терором. Енергія світу, що бореться, не має ослабнути.
І я дякую за те, що ви готові нам із цим допомагати. Я впевнений. І впевнився в цьому позавчора, говорячи з Гітанасом, із паном Президентом у Львові.
Нам потрібні невідкладні рішення всієї нашої антивоєнної коаліції. Нові оборонні рішення, які дадуть українським воїнам можливість відкинути російську армію з нашої землі. І це стосується передусім сучасних танків і ефективної артилерії.
Нам потрібні нові санкційні рішення, які підтримуватимуть постійний і нездоланний тиск на державу-агресора і на всіх економічних суб’єктів, які забезпечують продовження агресії.
І нам потрібен міжнародний трибунал, який дасть змогу притягнути до відповідальності тих, чий злий розум породив цей злочин, цю війну.
Коли реваншисти з теперішньої Москви опиняться під справедливим судом, це буде історичним покаранням і для тих реваншистів, які покоління тому намагалися зламати нашу з вами свободу.
Дорогі друзі!
Цей день – День захисників свободи – це саме той час, коли варто нагадати, що свобода жива, коли жива ідея її захисту. Коли є люди, готові за неї боротися. І коли це не просто риторика, а реальні дії.
Дії, які Україна бачить від Литви незмінно.
Дії, які допомагають нам звільняти наші міста, села від російської окупації.
Дії, які допомагають нам захищати наших людей від російських ракет і бомб – я хочу окремо подякувати тобі, Гітанасе, я дякую тобі і всьому литовському народу за надані нам засоби протиповітряної оборони – від першого дня й до цих днів.
А також це дії, які наближають повноправну інтеграцію України та інституцій об’єднаної, вільної, мирної Європи. І ми дуже очікуємо Вільнюського саміту НАТО. Знаємо, що він може стати доленосним для всієї нашої євроатлантичної спільноти. Зробимо все, щоб саміт таким і був. І зробимо разом!
Бо історія – це завжди здобуток вільних.
Дякую вам, друзі! Дякую за цю почесну премію для всіх українців, які воюють за свободу!
Вірю, що переможемо! Знаю, що переможемо!
Слава Україні!