Президент Володимир Зеленський відзначив державними нагородами Героїв України та передав ордени рідним загиблих воїнів.
Володимир Зеленський наголосив, що за весь час повномасштабної війни понад 110 тисяч українців і українок із різних складових Сил оборони та безпеки відзначені державними нагородами.
«Наше завдання – ніколи не втратити всього, що ми вже досягли. Наше завдання – закріпити силу українського народу й примножувати її. Також – берегти пам’ять про все, що зробили наші люди для захисту України, про кожен подвиг нашого народу, про кожну операцію наших сил, які багато в чому змінили світову історію воєн. Зараз світ саме в українців буде вчитися захищати свій дім. У таких людей, як ви, як ваші рідні, близькі, як усі наші героїчні воїни», – сказав Президент.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх героїв різних часів, які віддали свої життя заради України.
Глава держави вручив орден «Золота Зірка» родинам загиблих воїнів. Посмертно звання Герой України удостоєні:
Капітан Іван Ваховський. У лютому – березні 2022 року виконав 12 бойових вильотів, зокрема евакуював 19 поранених із Маріуполя. Тридцять першого березня у складі групи українських вертольотів здійснив бойовий виліт до оточеного заводу «Азовсталь». На зворотному шляху група потрапила під ворожий обстріл. Екіпаж, до складу якого входив Іван Ваховський, відволік вогонь на себе і врятував інші три вертольоти ціною свого життя.
Старший солдат Олександр Кандауров. На Київщині очолював групу, яка обороняла дорогу Велика Димерка – Жердова – Гоголів і знищила колону російської техніки. На Харківщині прицільним вогнем ліквідовував піхоту, а також прийняв на себе командування відділенням. На Луганщині захопив ворожі позиції та зупинив ДРГ. На Донеччині під час штурму з боку російських окупантів із гранатомета знищив танк і БМП. Олександр Кандауров загинув 25 вересня 2022 року внаслідок масованого артилерійського й танкового обстрілу.
Молодший лейтенант Василь Ковилін (НГУ). Торік 7 травня під час бойового чергування помітив групу противника та вступив із нею в бій. Під масованим ворожим обстрілом допомагав пораненим українським воїнам та евакуював їх. Після цього продовжив бій і відбив штурм, але під час чергового обстрілу ворожий снаряд влучив по його позиції.
Підполковник Василь Копань (НГУ). Брав участь у плануванні наступальних дій на Луганщині. Завдяки цьому вдалося звільнити 5,03 кв. км українських територій, ліквідувати й поранити близько 650 окупантів і ще 17 узяти в полон, а також знищити військову техніку. Сьомого вересня торік Василь Копань разом із побратимами вступив у бій із ворогом у селищі Нью-Йорк. Унаслідок обстрілу зазнав несумісного з життям поранення.
Солдат Ярослав Марціновський. У серпні 2023 року у складі штурмової роти зачищав окопи в районі Роботиного. Під час руху штурмової групи поруч прилетіла ворожа граната. Коли Ярослав Марціновський намагався її викинути, стався вибух. Своїм тілом він закрив побратимів від більшої частини уламків, але внаслідок поранення загинув на місці.
Полковник Олексій Месь. Як командир ескадрильї здійснив понад 70 бойових вильотів для знищення повітряних цілей, комплексів ППО, озброєння, авіаційної та військової російської техніки. Він швидко освоїв літак F-16, виконавши на ньому 32 бойові вильоти. Олексій Месь загинув 26 серпня торік під час відбиття масованої російської атаки за штурвалом літака F-16. Під час останнього бойового вильоту знищив дві крилаті ракети та ударний БпЛА.
Молодший сержант Сергій Миронюк. На Донеччині як командир штурмового відділення відбивав близько 10 ворожих штурмів щодоби та організовував контратаки. Під час одного з російських штурмів зазнав уламкових поранень і контузії, але продовжував вести бій протягом кількох годин. Двадцять четвертого липня 2023 року штурмова група захоплювала ворожі позиції, проводила зачистку окопів і бліндажів, але потрапила в засідку. Сергій Миронюк загинув, прикриваючи побратима.
Молодший сержант Павло Петриченко. До початку повномасштабного вторгнення був громадським активістом. У березні 2022 року займався волонтерською діяльністю, а вже у квітні долучився до лав ЗСУ. Захищав Україну у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади: здійснював розвідувальні польоти, виявляв зосередження техніки та живої сили окупантів, корегував роботу артилерії та ударних дронів. Павло Петриченко загинув 15 квітня торік поблизу Красногорівки внаслідок скиду з ворожого дрона.
Старший солдат Анатолій Тегза. У 2023 році командував групою спецпризначення на Бахмутському напрямку. Виконував завдання з корегування вогню, штурмові дії, медичні евакуації, мінування об’єктів. Було знищено щонайменше 247 окупантів, спостережні пости, вогневі позиції, склади боєприпасів. Чотирнадцятого липня 2023 року група забезпечувала вогневу підтримку мотопіхотної бригади та вступила в бій, під час якого Анатолій Тегза загинув від розриву снаряда, прикриваючи відхід групи.
Сержант Володимир Тодор. У 2022 році керував десантно-штурмовим взводом на Донеччині, зокрема в районі Соледара та Кліщіївки. Особисто знищував живу силу й техніку окупантів, евакуйовував поранених під обстрілами. У січні 2023 року на Луганщині його передова група зайняла ворожий ВОП, знищивши 19 загарбників. Володимир Тодор особисто стримував контратаку ворога, знищив чотирьох окупантів та БМП, але під час цього бою зник безвісти.
Володимир Зеленський також відзначив воїнів, яким присвоєно звання Герой України. «Золоту Зірку» отримали:
Генерал-лейтенант Василь Малюк (СБУ). Від початку повномасштабного вторгнення бійці СБУ, очолюваної Василем Малюком, уразили понад 1,7 тис. російських танків, понад 3 тис. ББМ, майже 250 засобів ППО, понад 550 засобів РЕБ. СБУ провела важливі спецоперації: підриви Кримського мосту, ураження 11 військових кораблів РФ, захоплення окупантів у полон, ураження військових аеродромів, складів зброї, нафтобаз і військових заводів усередині РФ. Контррозвідка СБУ ліквідовує терористів та диверсантів, затримує паліїв та підривників, викрила 102 російські агентурні мережі.
Майор Роберт Бровді (позивний Мадяр), командир 414-ї окремої бригади безпілотних систем. У травні – червні 2022 року заснував підрозділ аеророзвідки «Птахи Мадяра», який згодом розширився до батальйону, потім до полку, а торік у грудні – до бригади. Підрозділ під його керівництвом обороняв, зокрема, Херсон, Соледар, Бахмут та Авдіївку. Лише з червня 2023-го до січня 2025-го підрозділ знищив або уразив понад 17 тис. ворожих цілей, 5300 із яких ліквідовані повністю.
Молодший лейтенант Олександр Гаран. Здійснював вогневу підтримку морських піхотинців на одному з островів лівого берега Дніпра та особисто знищив понад 30 окупантів. Неодноразово був поранений, але продовжував виконувати бойові завдання. У травні торік командував групою морських піхотинців на острові Фролова, який разом із сусідніми островами утримував під вогневим контролем упродовж 26 днів.
Підполковник Володимир Жданов (НГУ). У районі Серебрянського лісу особисто знищив п’ятьох окупантів та під вогнем прикрив відхід побратимів, зірвавши наступ ворога. Поблизу Стельмахівки знищив іще десятьох загарбників, забезпечив евакуацію поранених і до останнього утримував позицію, зазнавши важкого поранення.
Лейтенант Андрій Кіяненко. Виконуючи бойові завдання у складі штурмової групи на Донеччині, знищив 75 російських окупантів та п’ять БМП. Підрозділи, у складі яких перебував Андрій Кіяненко, а також штурмові групи під його керівництвом відбивали позиції, зупиняли просування ворога, усували можливості для його відходу та захоплення населених пунктів.
Старший солдат Роман Омеляненко (НГУ). Під час розвідки дій російських військ передавав координати командуванню. Завдяки цьому вдалося знищити 10 одиниць бронетехніки, 4 мінометні розрахунки, 15 БпЛА та близько 2 взводів живої сили. Особисто знищив щонайменше дев’ятьох окупантів, попри поранення продовжив бій і забезпечив боєприпасами побратимів.
Полковник Ігор Пархоменко, пілот Су-25, повний кавалер ордена Богдана Хмельницького. Здійснив 293 бойові вильоти, із яких 257 – на вогневе ураження, зокрема знищив міст у тимчасово окупованих Олешках і російську колону. У бою на Запоріжжі Ігор Пархоменко втратив сина-льотчика – 25-річного Сергія Пархоменка, якому присвоєно звання Герой України посмертно. Молодший син Микита також захищає українське небо.
Полковник Павло Розлач, заступник командира 8-го управління корпусу ДШВ. Захищав Україну на Запоріжжі, Харківщині, Сумщині, а також на території Курської області. Під час операції на Курщині організував дорозвідку маршрутів на лінії зіткнення, що дало підрозділам змогу перейти державний кордон без втрат. Зокрема, воїни 80-ї десантно-штурмової бригади за кілька днів пройшли десятки кілометрів, подолали декілька ліній оборони, вийшли на визначені рубежі та закріпилися.
Старший лейтенант Владислав Стоцький (НГУ). Керував групою гвардійців, яка здійснювала розвідку та передавала координати ворога, що дало змогу знищити десятки одиниць техніки й особового складу. Під час одного з масованих ворожих штурмів координував вогонь по техніці, знищив близько відділення окупантів, а також урятував пораненого побратима.
Молодший лейтенант Вячеслав Фесюра. Доброволець із 2014 року, командир штурмової групи, був неодноразово поранений, але попри це продовжує захищати Україну. У 2024–2025 роках особисто керував штурмами та оборонними діями на Донеччині, під час яких його група знищила понад 25 окупантів, відбила численні атаки, повернула втрачені позиції та сприяла стабілізації фронту.
Матрос Василь Харкевич. Торік у жовтні відбивав російські атаки та захищав українські позиції на Донеччині. Завдяки його діям вдалося зірвати щонайменше 10 ворожих штурмів. Під час рукопашного бою взяв у полон російського окупанта. Шістнадцятого жовтня внаслідок атаки ворожого дрона зазнав поранень, які призвели до ампутації ноги. Самостійно надав собі допомогу, викликав евакуаційну групу й дотепер відновлюється в медичному закладі.
Також Президент відзначив «Хрестом бойових заслуг» майора Олександра Поповича та підполковника Костянтина Ревуцького.
Олександр Попович брав участь у боях поблизу Авдіївки, Вугледара, Мар’їнки та Красногорівки, де під його командуванням вдалося знищити ворожі танки, БМП, автомобілі й мінометні розрахунки. На Херсонщині у складі оперативно-тактичної групи здійснив форсування Дніпра, організував висадку десанту поблизу Кринок.
Костянтин Ревуцький виконував бойові завдання на Луганському та Донецькому напрямках, керував наступальними діями в Курській області. Торік у вересні – жовтні підрозділ під його керівництвом відбив кілька десятків штурмів. Завдяки цьому ворогу було завдано значних втрат, а багато російських військовослужбовців взято в полон.
Крім того, Глава держави відзначив орденами «За мужність» ІІІ ступеня та княгині Ольги ІІІ ступеня українських захисниць.