Пане голово Сенату, пане голово Палати депутатів!

 

Вдячний вам за ваші слова, за таке добре привітання.

Я бачу наш прапор у вас. Дякую вам за повагу до нашого прапора, нашого гімну, до моєї держави!

 

Пані та панове!

Шановні члени Національного конгресу Чилі, шановні представники й представниці дипломатичного корпусу, шановні журналісти!

Чилійський народе!

 

Дозвольте мені розпочати моє звернення з однієї історії. З історії про місце, у якому діти малювали.

Звичайні діти, але незвичайні малюнки. На стінах. У школі. У підвалі.

У селі Ягідному в нашій Чернігівській області, де російські солдати перетворили звичайну сільську школу на концентраційний табір.

Вони зігнали туди всіх жителів села. Усіх! У підвал. Дітей і дорослих. Зовсім літніх людей. Жінок і чоловіків. Менш як 200 квадратних метрів на понад 360 людей.

Можливо, ви ще не чули про це місце. Але я хочу розказати вам про нього.

Розказати про стіни цього підвалу в Ягідному, на яких діти малювали те, що малюють будь-які діти в будь-якій країні: друзів, рідних, своє життя, свої мрії, футболістів, інших своїх героїв.

Діти намагалися писати рядки нашого гімну, який щойно тут у вас звучав, рядки гімну на стінах... А дорослі вели підрахунок. Теж на стінах. Скільки днів минуло у тому підвалі й скільки людей загинуло, не витримавши таких умов. Їхні прізвища й досі на тих стінах. Я вчора був там, я все це бачив.

Від третього до 30 березня минулого року проіснував концтабір у Ягідному.

На початку людей іще випускали на вулицю. По одному. Інколи. Хоча б у туалет.

А потім їх і цього позбавили. Жодної хвилини сонця й неба. Темрява підвалу, тиснява, пил і відро замість туалету.

Ми точно знаємо про десятьох загиблих там. Люди просто не витримували. Знаємо й про тих, кого розстріляли потім у селі, хто зник безвісти.

І я не хочу говорити публічно зараз про те, що окупанти почали робити, коли люди сказали, що загиблих треба поховати.

Це було пекло на землі. Пекло, яке прийшло в Україну з російською армією.

Можливо, десь на вашому континенті, у якихось країнах іще залишилися позитивні чи ностальгічні спогади про період відносин із Радянським Союзом чи про ту Росію, якою вона прикидалася після 1991 року. Але зараз ось цей концтабір у Ягідному характеризує, з ким ми маємо справу.

Навіщо було потрібне таке знущання з людей? Що може бути мотивом, щоб тримати три тижні все село в нелюдських умовах у підвалі?

Це фашизм ХХІ століття. Він так діє. Це диктатура. Вона таке робить.

І коли ми звертаємося до партнерів по зброю, ми звертаємося виключно по захист. І майже 1900 українських міст і сіл нашим воїнам вдалося звільнити від російської окупації. Ягідне – серед них.

Багато сіл, містечок і міст пережили ще гірші знущання. Вони просто спалені.

Уявіть колись міцне село, наприклад, Посад-Покровське Херсонської області України, у якому жило понад 2 тисячі людей, а тепер майже всі будинки розбиті. Якщо бути точним, 96% пошкоджень обстрілами. Ось це прийшла Росія!

Уявіть, коли в одній тільки області ще 50 таких майже повністю розбитих війною сіл.

Уявіть місто, яке десятиліттями славилося своєю промисловістю, своїм морським портом. А зараз місто мертве. Убите Росією. Це наш Маріуполь.

Уявіть одну з найбільших українських цінностей, одну з найбільших людських цінностей – родючі поля, які століттями забезпечували добробут. На півдні нашої країни, на сході також.

Поля, які зараз забруднені російськими мінами. Нерідко російські ракети, що не розірвалися, від систем залпового вогню стирчать із цієї землі, нагадуючи про те, що агресії однієї держави проти іншої не може бути жодного виправдання.

 

Пані та панове!

Чилійський народе!

 

Ще майже 1900 українських міст і сіл ми повинні звільнити від російського зла!

Саме для цього ми створили коаліцію країн, що допомагають Україні боронити нашу національну незалежність і життя наших людей.

Саме для цього я запропонував ще минулої осені формулу миру – десять пунктів, які здатні повернути Україні безпеку, а всій Європі та всьому світу – стабільність, порушену російським фашизмом.

Саме для цього ми звертаємося по підтримку до вас – до чилійського народу.

Життя всюди має однакову цінність. Найвищу цінність. Немає нічого, що могло б виправдати знищення життя мирних людей, приниження мирних людей, підкорення вільних народів та розбійні напади на інші держави заради прибутку.

Я вдячний вам, Республіко Чилі, за принципове засудження російської агресії, за підтримку відповідних резолюцій Генасамблеї ООН.

Я вдячний пану Президенту Чилі, пану Боричу, за досягнуті дуже важливі домовленості про участь вашої держави в гуманітарному розмінуванні нашої країни, нашої землі. Це те, чого потребують 174 тисячі квадратних кілометрів нашої території, що забруднені російськими мінами.

Ми формуємо глобальну коаліцію, щоб виконати це та інші подібні завдання. І я впевнений, що ми їх виконаємо.

Всюди у світі не може бути нормою спалення міст і сіл. Не можуть бути нормою катівні, якими хтось хоче тримати в покорі людей. Не можуть бути нормою концентраційні чи фільтраційні табори, куди зганяють людей і де люди гинуть.

Не можуть бути нормами такі війни, як зараз веде Росія проти України. А отже, й сама Росія, якою вона стала, не може й не буде нормою. Це держава-фашист. Держава-терорист. Держава-зло. Держава, що заслуговує на законне й справедливе ставлення світу – ставлення як до злочинця.

 

Чилійський народе!

 

Україна запрошує вас приєднатися до наших миротворчих зусиль. Ваш голос в ООН на підтримку відновлення безпеки й територіальної цілісності України – завжди, завжди дуже важливий.

Ваша участь у реалізації пунктів нашої формули миру – а це може бути не лише гуманітарне розмінування – точно додасть сили міжнародному порядку, заснованому на правилах.

Я запрошую вас підтримувати наші зусилля для продовольчої безпеки світу. Це те, що залежить від спільних дій усіх країн!

Через те що гігантські площі нашої землі забруднені мінами чи перебувають у зоні обстрілів, через те що Росія блокує наші порти й морські перевезення в Чорному морі, ринок продовольства дестабілізований.

Частину постачання нам вдалося розблокувати. Але світ потребує більшого. Просто щоб обсяги на ринку й ціни на їжу на всіх континентах були стабільними. Ви можете бути лідером стабілізаційних зусиль від вашого континенту!

Будь ласка, підтримуйте зусилля Міжнародного кримінального суду, який нещодавно видав ордер на арешт російського диктатора у справі щодо насильницької депортації українських дітей у Росію та спроби знищення їхньої ідентичності шляхом асиміляції та незаконного усиновлення. При живих рідних!

Немає такого злочину, який би ще не скоїла Росія, ведучи цю війну.

І немає такого народу, який міг би залишитися байдужим чи нейтральним до такого зла.

Бо ми всі – люди. Ми всі хочемо, щоб діти наших народів були щасливі, у безпеці. Вчилися й раділи життю, а не малювали на стінах у неволі, у підвалах і таборах.

Я дякую вам за увагу! Дякую вам за підтримку!

Хай диктатура завжди програє, а життя – завжди перемагає!

 

Дякую!

Слава Україні!