В селі Якушинці вікрито меморіальну дошку на честь Олександри Бурбело

Друк

12 грудня на будівлі Якушинецького будинку культури відкрили меморіальну дошку юній письменниці, поетесі, члену Національної спілки письменників України Олександрі Бурбело. Це вже третя пам’ятна дошка на честь Олексанри  Бурбело, дві інших відкриті у місті Вінниці: одна на фасаді будинку, де вона проживала, а інша на фасаді школи №26, де вона навчалася. Відкрити меморіальну дошку у селі Якушинці вирішили тому що, саме тут дівчинка написала частину своїх творів, і саме в Якушинцях вона похована.

Вшанувати пам'ять поетеси завітали голова Вінницької райдержадміністрації Михайло Демченко, Якушинецький голова ОТГ Василь Романенко, батьки поетеси Світлана Бевз, Сергій Бурбело, її дідусь Володимир Бевз, директор Якушинецької школи І-ІІІ ст. гімназії Олена Щербань,головний редактор журналу «Вінницький край» Вадим Вітковський, отець Ростислав, жителі селища та учні.

Юна українська письменниця Олександра Бурбело — вінничанка. Її щире слово пробилося у світ спочатку ніжним «Первоцвітом» — першою збіркою казок, легенд, загадок і дитячих віршів. Це було в 2011 році. А потім вийшло ще вісім книжок, більшість з яких надруковані посмертно.

Олександра хворіла на муковисцидоз. У нашій країні це невиліковна хвороба. Дівчинці з раннього дитинства доводилося їздити на лікування у Київ та за межі країни. Дідусь Саші — Володимир Бевз розповів, що незважаючи на це, онука прожила повноцінне життя та ніколи не скаржилася на свою долю. У 2013 році Олександра Бурбело пішла з життя.

За внесок в українську літературу в 2015 році Олександру Бурбело було посмертно прийнято в члени Національної спілки письменників України. У культурно-мистецькому центрі технічного університету відкрито пам’ятну експозицію на честь молодої письменниці.

Наразі її творчість вивчають у школах, на її пам’яті присвячено літературний  конкурс «Струна на арфі України». Поезію юної поетеси читають в зоні АТО, книжки передають її батьки. Вже видано 10 книжок авторства Олександри Бурбело, готують збірку прозових творів.

Право відкрити пам’ятний знак надали її батькам. Після чого, усі присутні мали змогу покласти квіти до меморіальної дошки.